Не то, чтобы я намеревался ваши взгляды политические обсуждать, но для меня, к прмиеру, крест могильный мало ассоциируется с процветанием чего бы то ни было. и вiльности, и нэзалежности в том числе.
Malakhov, это не могильный крест такие кресты ставили у пересечения дорог и перед въездом в населённые пункты много таких крестов сохранилось до сих пор
Марина Глебова, Спасибо. Такие же кресты ставили и по более печальным поводам: на месте утраченного кладбища, на месте битвы, во времена эпидемий, на месте уничтоженного языческого идола. И по радостным случаям, разумеется - где знамение кто-то видел, или победил кого-нибудь, или начало проповеди христианства чтобы ознаменовать. Сложная тема.
Вас це хвилює,ви хочете про це поговорити? Дівич Гора У даному випадку це : ІСТОРІЯ
У долині річки Красної, що на правому березі Дніпра, розкинулось село з тисячолітньою історією на ймення Трипілля. «Тут фізично відчуваєш дихання вічності. Дивні відчуття, зачаровані місця...», — перехоплюючи дух кажуть ті, хто хоч раз побував тут. З високої кручі видно як впадає три ріки у Дніпро, й утворює три великі поля. ТРИ поля, ТРИ хліборобські рівнини, порізані річками Стугною, Красною (Красива) і Бобрицею.
То ж, якщо східні околиці сучасного Трипілля сягають лівого берега річки Бобриці, то з заходу височіє Дівич-Гора —найвища точка на Обухівщині. На її вершині, на висоті 55 м над рівнем Дніпра та 186м., над рівнем моря, колись було збудовано слов’янське святилище. За легендою жінки які мали народити немовля приходили сюди і просили у Богів благословення виносити та народити здорову дитину. Сучасні дослідники кажуть, що Дівич-Гора дійсно має цілющі властивості, позитивну енергетику. Може тому, що ступала там нога Апостола Андрія, а може тому, наші прадіди спроваджували у вічність свої близьких і донині там живе їх дух.
Марина Глебова, Спасибо. Такие же кресты ставили и по более печальным поводам: на месте утраченного кладбища, на месте битвы, во времена эпидемий, на месте уничтоженного языческого идола. И по радостным случаям, разумеется - где знамение кто-то видел, или победил кого-нибудь, или начало проповеди христианства чтобы ознаменовать. Сложная тема.
Malakhov,
Марина Глебова, Спасибо. Такие же кресты ставили и по более печальным поводам: на месте утраченного кладбища, на месте битвы, во времена эпидемий, на месте уничтоженного языческого идола. И по радостным случаям, разумеется - где знамение кто-то видел, или победил кого-нибудь, или начало проповеди христианства чтобы ознаменовать. Сложная тема.
Украина не Украина... такой крест много где может стоять и по какому поводу. мне лично по барабану, простите уж. фотография замечательная! имхо название тут и сейчас зауживает и политизирует вполне самодостаточную картину.
Спасибо Вам Вячеслав,признателен!
такие кресты ставили у пересечения дорог и перед въездом в населённые пункты
много таких крестов сохранилось до сих пор
Дівич Гора
У даному випадку це :
ІСТОРІЯ
У долині річки Красної, що на правому березі Дніпра, розкинулось село з тисячолітньою історією на ймення Трипілля. «Тут фізично відчуваєш дихання вічності. Дивні відчуття, зачаровані місця...», — перехоплюючи дух кажуть ті, хто хоч раз побував тут. З високої кручі видно як впадає три ріки у Дніпро, й утворює три великі поля. ТРИ поля, ТРИ хліборобські рівнини, порізані річками Стугною, Красною (Красива) і Бобрицею.
У даному випадку -це інше...
Malakhov,